“Батько і мати”

Вадим
Крищенко

І

Знайдеться на усе причина,
Для тишини і для грози.
Та дивиться синок очима,
А в них дві крапельки сльози.
І крізь образи і розлуки
Печаль дітей знов нас пече.
Їм треба материнські руки,
Їм треба батьківське плече.

Приспів.

Батько і мати, два сонця гарячих,
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати, у долі дитячій
Треба, щоб кривди між них не було.

ІІ

В душі то пісня солов’їна,
То злякано сичі кричать.
Щоб не кришилася родина,
Нам треба вміти і прощать.
Нехай людські любов і шана
Осилять всі шляхи круті.
Бо в дітях ми себе лишаєм,
Себе продовжуєм в житті.

Приспів.