І
Знов наснились твої вуста
І каштановий дим волосся
Ми удвох, я і самота,
Це так добре тобі вдалося.
Хоч до себе і пригортав,
Як кохання, не як забаву.
Вечір смуток подарував
І розлив свою чорну каву.
Приспів.
Всі слова, всі слова,
Всі слова, що тобі я кажу
Я, мов чашу, навпіл розіб’ю
Всі слова, всі слова.
ІІ
А за вечором ніч густа,
Як шовкове твоє волосся
І я вірю, що не дарма
Поміж нами все відбулося.
Що шукаєш в душі пустій
Все розсипалось, як намисто.
Поцілунок останній твій,
Наче чорної кави присмак.
Приспів.
